Мій вірш на рідній мові
Край снів чарівних, край нашого буття.
Тобі якось сказали, що це усе дурня.
Що не навчишся ти літати,
Що то дитячі мрії,
Що дотягнутись до зірок неможливо.
Не вір їм, вони не розуміють,
Вони так і залишаться у сірому світі.
В них нема уяви, вони нещасні люди,
Що іноді літають увісні.
Своя реаль, своя мораль, свої буденні справи.
Не дивно, що й помирають
Так й не дізнавшись що вони,
Всього лиш іграшки в житті.
Як чудово)
дякую